РОБОЧА ПРОГРАМА
З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Підготовки фахівців галузі знань 0202 Мистецтво
Напряму підготовки 8.020209 “Реставрація творів мистецтва”
(освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»,
за вимогами ЕСТS)

 

 

Програма виробночої практики студентів у ВНЗ розроблена у відповідності з навчальним планами підготовки спеціальності 8.020209 «Реставрація творів мистецтва» та положення про здійснення підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістр", затвердженого вченою радою університету (протокол №4 від 22 квітня 2003 р.)
Згідно із навчальним планом підготовки магістрів тривалість навчальної фахової виробничої практики студентів у ВНЗ становить три тижні у 2 семестрі. Відповідно фаховим завданням програма передбачає відвідування та з’ясування особливостей викладання фахових предметів художньо-естетичного циклу у спеціалізованих навчальних закладах з поглибленим вивченням предметів художньо—естетичного циклу ( художній ліцей, школа мистецтв, загальноосвітня школа з поглибленим вивчанням предметів вказаного циклу), розроблення та введення щоденника проходження виробничої практики у цих закладах., проведення залікових занять за місцем проходження практики, розроблення дидактичних матеріалів, планів проведень занять необхідних для проходження практики.
Враховуючи специфіку підготовки реставраторів творів мистецтва та зміст освітньо-професійних програм підготовки фахівців у галузі мистецтвознавства освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр", базою проходження виробничої практики обрано спеціалізовані навчальні заклади художньо-естетичного циклу Кам’янця-Подільського.
При підготовці програми враховувалися наступні видання:
• Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.
• Бондар В.І. Ефективні технології навчання студентів. – К.,1996. – 129 с.
• Державний стандарт загальної освіти. Освітня галузь "Мистецтво"// Початкова школа. – К., 2001. – №1. – С. 28-54
• Збірник програм образотворчого циклу для педагогічних вузів. (Укл. Антонович В. А.) - К.: РНМК Міносвіти України, 1992
• Концепція педагогічної освіти. - К., 1998. - 20 с.
• Лист Міністерства освіти і науки України "Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" №1/9-168 від 25.04.2001.
• Маслов Н.Я. Пленэр: Практика по изобразительному искусству. Учебное пособие для студентов. – М.: Просвещение, 1984. – 112 с., ил.
• Методичні поради по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів / Укладачі О.І. Пантелеймонов і Л.М. Кохановський. - К.: МО України, 1995. - 12 с.
• Мистецтвознавчо-етнографічна експедиція. Методичні поради, питальник і термінологічний словник для проведення мистецтвознавчо-етнографічної практики. – Львів: ЛАМ, 1994
• Основи викладання мистецьких дисциплін /За заг. ред. О.П. Рудницької. – К., 1998. – 184 с.
• Педагогічна майстерність. Підручник для вищих навчальних закладів. Під ред. І.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997
• Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах // Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. Випуск І. - Київ, 1994. - С.111-1З1.
• Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998р. №65 (65-98 - п).
• Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України // Там само. - С.139-153.
• Рудницька О. Педагогіка: загальна та мистецька. Навчальний посібник. - К., 2002. – 270 с.
• Програми факультативів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю / Упоряд О. В. Корнілова, О. В. Гайдамака. Х.: Видавництво «Ранок», 2009. – 240с.
• Програми з профільних предметів для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю / Упоряд О. В. Корнілова, О. В. Гайдамака. ¬Х.: Видавництво «Ранок», 2009. – 256с.

Програма визначає мету і завдання навчальної фахової практики студентів, їх права і обов’язки, перелік професійно-образотворчих умінь, якими мають володіти студенти, зміст практичної діяльності, критерії оцінювання їх роботи.
Програма передбачає по 1 навчальних годин на тиждень під керівництвом викладача, а також завдання на самостійне опрацювання у другій половині дня. Виробнича практика завершується диференційованим заліком, який виставляє художня рада кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва за підсумками представленої звітної документації проходження виробничої практики.
МЕТА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Виробнича практика студентів є активною формою підготовки до фахової теоретичної та практичної діяльності у сфері методики викладання фахових дисциплін в спеціалізованих навчальних закладах
Мета виробничої практики студентів художніх спеціальностей – формування готовності до цілісного виконання ними комплексу функціональних обов’язків художника-педагога: створення теоретичного та практичного підґрунтя для виявлення рівня підготовки студентів до викладацької діяльності фахових предметів; організація методично діяльності; практичне застосування поглиблених фундаментальних знань з фахових мистецьких дисциплін, набутих під час навчання в університеті; розвиток уміння самостійно розв’язувати навчально-виховні завдання; стимулювання потреби підвищення власної професійної компетентності; подальше програмування стратегії саморозвитку і самовдосконалення.
ЗАВДАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Проблема розвитку професіоналізму та творчих здібностей майбутніх реставраторів творів образотворчого мистецтва та викладачів фахових предметів складається з комплексу складних завдань, серед яких важлива роль відводиться виробничій практиці.
• поглиблення і закріплення мистецьких фахових знань, творче застосування їх у практичній діяльності;
• формування навичок творчого, науково-мистецького пошуку, оволодіння ефективними інноваційними технологіями;
• Планувати і готувати зміст занять профільного курсу в розвитку – від перших занять в початкового рівня навчання до завершення вивчення образотворчої грамоти в навчальному закладі художньо-естетичного профілю – основного рівня навчання.
• Створення особливого творчого колективу учнів, особливої комфортної атмосфери в колективі сприятливої для навчальної діяльності.
• Вирішувати навчально-виховні завдання в процесі образотворчої діяльності. Пробуджувати естетичні відчуття. Сприяти естетичному, національному та патріотичному вихованню засобами образотворчого мистецтва.
• Визначити загальну структуру заняття зображальної діяльності та матеріально-технічні засоби навчання, що характерні для спеціалізованого навчального закладу.
• Визначити аргументовано місце, послідовність та методику проведення занять з образотворчої діяльності: малювання з натури, за уявою, по пам’яті, тематичне малювання, декоративна творчість, художнє конструювання, ліплення, бесіди про мистецтво та ін.
• Застосовувати основні дидактичні принципи методики викладання образотворчої діяльності
• При складанні плану-конспекту навчальної діяльності включати в нього навчальну, розвивальну та виховну роботу.
• Проводити заняття різних типів: практична робота, комбіноване заняття (відомості про мистецтво і практична робота), екскурсії, тощо. Визначити зміст і методи здійснення кожного складового елементу заняття:
• Активізувати увагу учнів. Ставити мету, навчальне завдання;
• Керувати самостійною та індивідуальною роботою;
• Надавати практичну допомогу в процесі зображальної діяльності;
• Заохочувати учнів, відмічати позитивні якості їх роботи з урахуванням ставлення до виконання завдання.
• Засвоїти прийоми і методи індивідуальної роботи з учнями з урахуванням психологічних особливостей особистості.
• Показувати наочні приклади послідовного зображення за темою курсу.
• Володіти практично прийомами наочного показу різних зображальних технік відповідно до курсу навчання (малюнок, живопис декоративно-прикладне мистецтво, тощо)
• Давати естетичну оцінку в процесі художньої діяльності та підведення підсумків занять.
• Проводити організаційно-виховні заходи (відвідування музею, виставки образотворчого мистецтва, зустрічі з митцями професійного і народного мистецтва).
• Створювати постійно діючі експозиції виставок кращих робіт з різних видів художньої діяльності.
• розвиток уміння аналізувати та оцінювати свою діяльність, а також корегувати її на основі рефлексії, піклуватися про професійне самовдосконалення;
• поглиблення розуміння сутності основних принципових позицій нової освітньої політики в галузі мистецтва, що проводиться в державі, та умов їх практичної реалізації у фаховій діяльності.
БАЗА ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Процес пошуку бази проходження виробничої практики — важливий етап підготовчої роботи. Від успішного вирішення цієї проблеми залежить змістовне та результативне проведення практики. Базою проходження виробничої практики є заклади в системі освіти з поглибленим вивчення предметів художньо-естетичного циклу міста Кам’янця-Подільського. До вирішення базових завдань входить:
• вибір навчального закладу;
• ознайомлення з структурою, статутом, розкладом, програмно-методичним забезпечення закладу, формою проведення занять.;
• визначення тем для проведення занять з фахових предметів;
• розроблення плану проведення заняття, дидактичного матеріалу
Визначення бази (об’єкта зображення) залишається за викладачем, але точку зображення (ракурс) студент обирає самостійно.
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Зміст практичної діяльності студентів
Проведення аналізу структури роботи закладу, серії залікових занять з фахових дисциплін:
• знайомство з учнівським колективом закладу;
• робота по проведенню досліджень особливостей змісту, планування та викладання фахових предметі в закладі з поглибленим вивчення предметів художньо - естетичного циклу;
• опрацювання навчально-методичної бази викладачів профільних предметів ( з курсу малюнку живопису, декоративно-прикладного мистецтва тощо).
• Відвідання занять викладання фахових предметів та фіксаціє всіх структурних елементів заняття, особливостей використання методик роботи;.
• фіксація дослідження в щоденники проходження практики;
• розроблення плану та конспекту проведення занять з фахових предметів з не обхідним дидактичним та методичним, технічним забезпеченням
• проведення залікових занять;
• підготовка звітної документації: щоденник, практики , конспекти трьох залікових (проведених та оцінених керівником занять, дидактичний матеріал, зразки робіт виконаних учнями під вашим керівництвом )
Професійні уміння, якими повинен оволодіти студент під час виробничої практики:
• будувати власну практичну діяльність з урахуванням базових позицій сучасної освітньої політики;
• спостерігати і аналізувати навчальний процес під час проведення виробничої практики, вільно оперувати методикою викладання фахових предметів , застосувати інноваційні технологій навчання, технічні та методичні засоби;
• прослідкувати за особливостями проведення занять у спеціалізованих закладах;
• вміти пояснити теоретично та практично керувати процесом створення малюнку , композиції, тощо учнів;
• виконувати поетапний педагогічний малюнок на високому рівні;
• розробляти відповідно до вимог методики викладання та програми закладу конспектів занять, відповідного дидактичного матеріалу;
• здійснювати оптимальний вибір технік і прийомів викладання навчального матеріалу, художньо-педагогічних технологій, володіння основною образотворчої грамотностю;
• формувати власні світоглядні позиції засобами образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва;
• уміти представити звітну документацію по завершенню практики;
• комплексно аналізувати й адекватно оцінювати результати власної практичної діяльності, програмувати перспективу професійного саморозвитку.
ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
Звітним етапом виробничої практики є завершальний перегляд письмових та творчих робіт практикантів (щоденник практики, плани проведення занять, дидактичний та наочний матеріал, учнівські роботи, фотоматеріал про цікаві, важливі моменти проходження практики) Перегляд здійснює художня рада кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва, яка визначає якість і правильність виконаних завдань і оцінює практику в цілому.
ПРОГРАМОВІ ЗАВДАННЯ
Тема занять узгоджується з викладачем закладу та керівником практики і затверджує на засіданні кафедри образотворчого і декоративно-прикланого мистецтва та реставрації творів мистецтва.. Проводиться одне залікове заняття на тиждень Наведенні нижче етапи стосуються плану проведення залікових заняття:
• вибір тем залікових занять;
• визначення мети (навчальної, розвивальної, виховної, методів викладання, необхідної науково-практичної бази);
• пошук найбільш вдалого варіанту проведення заняття;
• створення наочного матеріалу, етапності виконання виробу, тощо;
• оформлення теоретичного та наочно-практичного-0матеріалу на належному рівні.
• проведення заняття та врахування аналізу проведеної роботи керівником практики, викладачем академічної групи за місцем проходження практики;
• підбиття підсумків відбір зразків учнівських робіт, як зразка проведеного заняття.

Умови проведення виробничої практики передбачають самостійне відвідання занять закладу та їх фіксація у щоденниках практики. Консультація з керівником практики по плану проведення залікових занять.

Text Size
Monday, December 11, 2017
{В начало}

We have 21 guests and no members online