РОБОЧА ПРОГРАМА
З ЕТНОГРАФІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Підготовки фахівців галузі знань 0202 Мистецтво
Напряму підготовки 6.020206 “Реставрація творів мистецтва”
(освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”,
за вимогами ЕСТS)

Програма етнографічної практики студентів у ВНЗ розроблена у відповідності з навчальним планами підготовки спеціальності 6.020200 «Реставрація творів мистецтва» та положення про здійснення підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр", затвердженого вченою радою університету (протокол №4 від 22 квітня 2003 р.)
Згідно із навчальним планом бакалаврської підготовки тривалість навчальної фахової етнографічної практики студентів у ВНЗ становить три тижні у 2 семестрі. Відповідно фаховим завданням програма передбачає натурне вивчення художньо-композиційних особливостей зображення архітектурного краєвиду (ведути), міського, сільського, гірського, індустріального краєвидів, пейзажу природи та водного (марини), а також збір і фіксацію натурного матеріалу у процесі проходження практики.
Враховуючи специфіку підготовки реставраторів творів мистецтва та зміст освітньо-професійних програм підготовки фахівців у галузі мистецтвознавства освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", базою проходження етнографічної практики обрано міські і сільські музеї та інші необхідні заклади району та міста Кам’янця-Подільського.
При підготовці програми враховувалися наступні видання:
• Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.
• Бондар В.І. Ефективні технології навчання студентів. – К.,1996. – 129 с.
• Державний стандарт загальної освіти. Освітня галузь "Мистецтво"// Початкова школа. – К., 2001. – №1. – С. 28-54
• Збірник програм образотворчого циклу для педагогічних вузів. (Укл. Антонович В. А.) - К.: РНМК Міносвіти України, 1992
• Концепція педагогічної освіти. - К., 1998. - 20 с.
• Лист Міністерства освіти і науки України "Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" №1/9-168 від 25.04.2001.
• Маслов Н.Я. Пленэр: Практика по изобразительному искусству. Учебное пособие для студентов. – М.: Просвещение, 1984. – 112 с., ил.
• Методичні поради по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів / Укладачі О.І. Пантелеймонов і Л.М. Кохановський. - К.: МО України, 1995. - 12 с.
• Мистецтвознавчо-етнографічна експедиція. Методичні поради, питальник і термінологічний словник для проведення мистецтвознавчо-етнографічної практики. – Львів: ЛАМ, 1994
• Основи викладання мистецьких дисциплін /За заг. ред. О.П. Рудницької. – К., 1998. – 184 с.
• Педагогічна майстерність. Підручник для вищих навчальних закладів. Під ред. І.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997
• Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах // Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. Випуск І. - Київ, 1994. - С.111-1З1.
• Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998р. №65 (65-98 - п).
• Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України // Там само. - С.139-153.
• Рудницька О. Педагогіка: загальна та мистецька. Навчальний посібник. - К., 2002. – 270 с.
Програма визначає мету і завдання навчальної фахової практики студентів, їх права і обов’язки, перелік професійно-образотворчих умінь, якими мають володіти студенти, зміст практичної діяльності, критерії оцінювання їх роботи.
Програма передбачає по 6 навчальних годин на день під керівництвом викладача, а також завдання на самостійне опрацювання у другій половині дня. Кожний етап навчальної практики завершується переглядом і диференційованим заліком, який виставляє художня рада кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва за підсумками представлених творчих робіт.
МЕТА ЕТНОГРАФІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Етнографічна практика студентів є активною формою підготовки до фахової теоретичної та практичної діяльності у галузі мистецтвознавства, зокрема реставраційній сфері діяльності.
Мета етнографічної практики студентів художніх спеціальностей – формування готовності до цілісного виконання ними комплексу функціональних обов’язків художника-реставратора: створення теоретичного та практичного підґрунтя для опанування історії образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва краю; організація науково-дослідницької діяльності; практичне застосування поглиблених фундаментальних знань з фахових мистецьких дисциплін, набутих під час навчання в університеті; розвиток уміння самостійно розв’язувати навчально-виховні завдання; стимулювання потреби підвищення власної професійної компетентності; подальше програмування стратегії саморозвитку і самовдосконалення.
ЗАВДАННЯ ЕТНОГРАФІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Проблема розвитку професіоналізму та творчих здібностей майбутніх реставраторів творів образотворчого мистецтва складається з комплексу складних завдань, серед яких важлива роль відводиться етнографічній практиці.
• поглиблення і закріплення мистецьких фахових знань, творче застосування їх у практичній діяльності;
• формування навичок творчого, науково-мистецького пошуку, оволодіння ефективними інноваційними технологіями;
• оволодіння методами і формами художньо-творчого аналізу натурного матеріалу та його фіксації на папері;
• формування особистісних рис, соціально та професійно значущих якостей, світоглядної та громадянської позиції засобами образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва;
• створення умов для професійного росту студентів, оволодіння ними специфікою зображення натурного матеріалу, збору та грамотній фіксації етнографічних зразків;
• оволодіння методами і прийомами зображення літніх краєвидів, спостереження та втілення законів лінійної та повітряної перспективи, кольорових тіней та рефлексів;
• розвиток умінь підмічати особливості натури й зображувати архітектурний краєвид (ведута), міський, сільський, гірський, індустріальний пейзажі, пейзаж природи та водний (марина) тощо;
• виконання студентами практичних дослідницьких образотворчих завдань;
• розвиток уміння аналізувати та оцінювати свою діяльність, а також корегувати її на основі рефлексії, піклуватися про професійне самовдосконалення;
• поглиблення розуміння сутності основних принципових позицій нової освітньої політики в галузі мистецтва, що проводиться в державі, та умов їх практичної реалізації у фаховій діяльності.
БАЗА ПРОХОДЖЕННЯ ЕТНОГРАФІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Процес пошуку бази об’єктів зображення — важливий етап підготовчої роботи. Від успішного вирішення цієї проблеми залежить змістовне та результативне проведення етнографічної практики. Базою проходження етнографічної практики є краєвиди, міські і сільські музеї та інші необхідні заклади району та міста Кам’янця-Подільського. До вирішення базових завдань входить:
• вибір об’єктів середовища для зображення;
• визначення фрагменту краєвиду за допомогою видошукача;
• пошук найбільш вдалого ракурсу для майбутньої композиції
Визначення бази (об’єкта зображення) залишається за викладачем, але точку зображення (ракурс) студент обирає самостійно.
ОРГАНІЗАЦІЯ ЕТНОГРАФІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Зміст практичної діяльності студентів
Проведення експедиції з обстеженням відповідної території Поділля; збирання та опрацювання музейних та польових етнографічних, мистецтвознавчо-архітектурних, топонімічних матеріалів:
• зустріч зі знавцями музейної справи, відвідування музеїв;
• робота у фондах базового музею;
• пошук етнографічних та мистецтвознавчо-архітектурних пам’яток, робота з експонатами й фондовими збірками;
• заповнення польового щоденника та фотофіксація матеріалів;
• попередні замальовки знайдених зразків народного та декоративно-прикладного мистецтва на папері;
• експозиційно-виставкова та екскурсійна робота;
• виконання чистового варіанту відповідно зробленим замальовкам;
• підготовка творчих композицій та текстових матеріалів до перегляду.
Професійні уміння, якими повинен оволодіти студент під час етнографічної практики:
• будувати власну практичну діяльність з урахуванням базових позицій сучасної освітньої політики;
• спостерігати і аналізувати навчальний процес під час проведення етнографічної практики, вільно оперувати методикою експедиційних досліджень, створенням кольорових тіней, рефлексів, вальорних співвідношень, повітряної та лінійної перспективи;
• визначати конкретні особливості зимового й літнього (пори року) пейзажу, втілювати поставлені завдання з урахуванням умов конкретної пленерної ситуації;
• виконувати графічні натурні начерки та кольорові замальовки етюдного характеру;
• здійснювати оптимальний вибір технік і прийомів малювання архітектурного краєвиду (ведути), міського, сільського, гірського, індустріального, пейзажу природи та водного (марини), художньо-педагогічних технологій;
• уміти проводити мистецтвознавчий пошук етнографічних матеріалів із наступною фіксацією необхідних даних, зарисовками та замальовками;
• формувати власні світоглядні позиції засобами образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва;
• організовувати власну науково-дослідну та творчу роботу у процесі підготовки бакалаврської роботи;
• уміти представити зібрані та намальовані композиції на звітному перегляді, присвяченому завершенню практики;
• комплексно аналізувати й адекватно оцінювати результати власної практичної діяльності, програмувати перспективу професійного саморозвитку.
ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
Звітним етапом етнографічної практики є завершальний перегляд творчих робіт практикантів (етюдів, замальовок, начерків, виконаних у різних техніках і матеріалах), оформлених в паспарту.
Перегляд здійснює художня рада кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва, яка визначає якість і кількість виконаних завдань і оцінює практику в цілому.
ПРОГРАМОВІ ЗАВДАННЯ
Об’єкт зображення на кожен день та кількість композицій визначає викладач, керівник практики, і затверджує на засіданні кафедри образотворчого і декоративно-прикланого мистецтва та реставрації творів мистецтва. Наведенні нижче етапи стосують будь-якої композиції, що входить у завдання:
• вибір пейзажу для творчої композиції;
• визначення фрагменту краєвиду за допомогою видошукача;
• пошук найбільш вдалого ракурсу для майбутньої композиції;
• створення попередніх ескізів, шкіців, етюдів малого формату;
• композиційне зображення обраного фрагменту на аркуші паперу (від загального до часткового);
• попередній пошук пластичних та колірних ефектів;
• перша прописка, намітка тонових співвідношень;
• друга прописка, уточнення тонових співвідношень;
• третя прописка, визначення кольорових акцентів;
• узагальнення зображеного (від часткового до загального).
Умови проведення етнографічної практики передбачають самостійне завершення судентами краєвидів. Це залежатиме від погодних умов та швидкості виконання композицій кожним конкретним студентом. На початку наступного дня практики викладач переглядає зроблене і надає консультаційну допомогу.

Основна література:
1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. – К.: Либідь, 1998. – 560 c.
2. Білуха М.Г. Основи наукових досліджень. – К., 1997. – 271 с.
3. Бондар В.І. Ефективні технології навчання студентів. – К.,1996. – 129 с.
4. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – К., 1989. – 328 с.
5. Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога / За ред. О. М. Завальнюка. – Кам’янець-Подільський: “Абетка-НОВА”, 2003. – 207 с.
6. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К., 1997. -376 с.
7. Державний стандарт початкової загальної освіти. Освітня галузь "Мистецтво"// Початкова школа. – К., 2001. – №1. – С. 28-54
8. Клочко Ю. Наука України: її стан та майбутнє // Аукціон ідей. – 1993.- № 1.
9. Концепція педагогічної освіти. - К., 1998. - 20 с.
10. Лист Міністерства освіти і науки України "Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" №1/9-168 від 25.04.2001.
11. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. – К., 1990. – 239 с.
12. Маслов Н.Я. Пленэр: Практика по изобразительному искусству. Учебное пособие для студентов. – М.: Просвещение, 1984. – 112 с., ил.
13. Методичні поради по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів / Укладачі 0.І.Пантелеймонов і Л.М.Кохановський. - К.: МО України, 1995. - 12 с.
14. Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навчальний посібник / За заг. ред. академіка О. Г. Мороза. – К., 2001. – 250 с.
15. Основи викладання мистецьких дисциплін / За заг. ред. О.П.Рудницької. – К., 1998. – 184 c.
16. Педагогічна майстерність. Підручник для вищих навчальних закладів / За ред. І. Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – 350 с.
17. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах // Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. Випуск І. - Київ, 1994. - С.111-131.
18. Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998р. №65 (65-98 - п).
19. Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України // Там само. - С.139-153.
20. Рудницька О. Педагогіка: загальна та мистецька. Навчальний посібник. – К., 2002. – 270 с.
21. Рудницька О.П., Болгарський А.Г., Свистєльнікова Т.Ю. Основи педагогічних досліджень. – К., 1998.
Додаткова
1. Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи педагогічних досліджень. – К., 1989. – 220 с.
2. Скалкова Я. Методология и методы педагогического исследования. – М., 2000. – 260 с.
3. Современный словарь по психологии. – Минск, 1998. – 768 с.
4. Юдин З.Г. Системный подход и принципы деятельности. – М., 1978.–212 с.

Text Size
Monday, December 11, 2017
{В начало}

We have 20 guests and no members online